Зайченя і сердите серце

Зайченя Рудик прибігло на свою улюблену галявину — там, де росте стара береза і завжди тихо.

Але на його місці сидів Їжак. Спокійно так сидів, ніби завжди тут жив.

Всередині у Зайченяти щось гаряче й колюче почало підніматись вгору. Серце забилось швидше.

«Це моє місце!» — подумало Зайченя. Що робити з цим гарячим відчуттям?